Експерт: «Харків тільки стає на шлях розвитку внутрішнього туризму»

Як розвивається туризм на Харківщині насправді, а не лише за звітами чиновників? Що потрібно зробити, щоб Харків дійсно перетворився на туристичну столицю, і тисячі мандрівників залишали тут свої кошти? Про це та інше ми говорили з керівником харківської екскурсійної агенції «Оберіг-тур», експертом з туризму Українського культурного фонду Наталею Вальтер-Буйновою.

– Наталя, як давно Ви займаєтесь туристичним бізнесом на Харківщині?

– З 2002 року я працювала в обласному позашкільному центрі дитячого туризму, займалася історичним краєзнавством, зі своїми гуртківцями подорожувала всією Україною та рідних краєм. В якості методиста відповідала за музейний, військово-патріотичний та історичний напрями та була відповідальною за конкурси в навчальних закладах Харківській області. Колись в мене з’явилася мрія проводити екскурсії, чим я займаюся вже 14 років. А 6 років тому відкрила свою екскурсійну агенцію. Тобто в туризмі, можна сказати, вже давно. 

– Як Ви оцінюєте рівень розвитку туризму в Харкові та області?

– Порівняно з такими містами, як Одеса та Львів, наш Харків ще тільки стає на шлях розвитку внутрішнього туризму, він тільки починає зростати як туристичний центр, як би це не дивно звучало. Навіть при тому, що Харків є другим містом України за кількістю населення. Здавалося б, харківський Центральний парк культури та відпочинку імені М.Горького входить до 20-ки найкращих парків Європи, у нас є Фельдман екопарк, багато цікавих музеїв, гарна архітектура. То й що? В останній час ми спостерігаємо активне відвідування екскурсантами з найближчих сусідніх обласних центрів Харкова, але тільки на один день. Коштів вони залишають дуже мало, інколи вони витрачають хіба що на комплексні обіди, послуги місцевого туристичного гіда та дехто – на атракціони у парку Горького, дуже рідко відвідують музеї. Ми можемо назвати їх туристами, якщо вони знаходяться у нашому місті понад 24 години з метою відпочинку (відряджені працівники сюди не відносяться), витрачають гроші на проживання, харчування і приносять прибуток місту. Для цього є три причини: перша – це те, що платіжна спроможність тих, кому цікаві екскурсії – невисока, друга причина – більш глобальна: в Україні дуже слабко розвинутий внутрішній туризм, третя – Харків та Харківська область у свідомості українців не асоціюються з туристичною місцевістю, в нас немає розкрученого туристичного бренду. Харківщина – це що? Запитайте у своїх знайомих з інших куточків України. Наше місто можна назвати містом науки, містом студентської молоді, проте як це заохочує тих же киян їхати до нас?..

– З якими проблемами стикаються турагенції та гіди в Харкові?

 – Перш, ніж відповісти, мені б хотілося пояснити різницю між класичними екскурсіями або турами з прийому груп, що проводять туристичні компанії, і авторськими тематичними екскурсіями для місцевих жителів маленькими вуличками. Гостям, в першу чергу, цікаво подивитися спочатку на титульну частину міста, тому до маршруту класичної екскурсії Харковом входить відрізок від майдану Конституції до майдану Свободи і плюс парк Горького, тривалістю 3 години. Тематична екскурсія, наприклад, Москалівкою чи ХТЗ, навряд чи буде цікава людям, які ніколи не бачили центру Харкова… Проблеми є, але це, скоріше всього, наслідки відсутності комплексного підходу. В Харкові дуже малий ринок екскурсійного туризму. Про це можна судити не лише по кількості туристичних фірм, що займаються внутрішнім туризмом, але й по кількості туристичних гідів (екскурсоводів, якщо так зручніше). У Києві їх близько 500 осіб, у нас – близько 60. У Львові щодня проводять 3 пішохідних і 3 автобусних збірних оглядових екскурсії (тобто зібраних з декілька невеликих груп з 1-10 осіб). У Харкові екскурсій подібного формату – нуль. Тільки індивідуальні оглядові або авторські пішохідні тематичні екскурсії, але останні не дуже підходять гостям, як я вже зазначила, оскільки це не охоплює всю титульну частину міста. Чому так склалося? Тому що в Харкові мало індивідуальних туристів. Ми не набираємо потрібної кількості екскурсантів, щоб вони окупили роботу хоча б туристичного гіда. 

– Яким Ви бачите розвиток туризму у нашому регіоні?

– Нам потрібен цілий комплекс заходів, вже як швидка допомога. Потрібно зробити брендування області, потужний промошен, підняти якість обслуговування та рівень гостинності в музеях, на туристичних маршрутах, зробити дороги до основних туристичних об’єктів: до Шарівки, Наталівки, Краснокутську, Пархомівки, Змієва, Печеніг, Верхнього Салтова тощо. Зробити цивілізовані вбиральні. Розумієте, вам вже нічого не захочеться, якщо вас трясло всю дорогу, ви розбалансовані і втомлені, а тут ще туалет, до якого краще не заходити. Тим більше, не можна туди пускати іноземців, вони просто в шоці від такого сервісу. 

– Що потрібно зробити для того, щоб Харків перетворився на туристичну Мекку та став дійсно заробляти на туризмі?

– Комплекс заходів схожий з тим, що потрібен у регіоні, але місто тут все ж таки виходить на перший план як якірний об’єкт. Ми маємо дуже чітко визначитися із туристичним брендом Харкова, який би притягнув тих, хто цікавиться подорожами країною. Хто ми є? Місто парків? Місто науки? Місто торгівлі? Де тут туризм? Має бути туристичний бренд. Треба просувати цей образ туристичного міста дуже активно по всій країні. Тоді в нас з’явиться, наприклад, більше атмосферних ресторанів. Треба створити цікаву сувенірку, підняти рівень гостинності тих же музеїв. Наприклад, колекція Харківського музею природи є однією з найпотужніших в Україні, але сам музей не зацікавлений запрошувати відвідувачів з вулиці, бо немає мотивації у співробітників. Бізнес, влада та освіта мають об’єднатися навколо цих завдань. 

– Над якими проектами у сфері туризму Ви наразі працюєте, які важливі задачі плануєте вирішити?

– Мрію створити туристичний кластер. Напевно, Харків до того ще не готовий. Досить складна політична ситуація. Наразі занурююсь у тему розвитку туризму в інших регіонах Україні, тому що в нас є своя «українська» специфіка. Безумовно, є і регіональні особливості, але все ж таки. Мені подобається проектна діяльність, і посада експерта Українського культурного фонду з туризму надасть мені можливість подивитися, чим дихають інші регіони, зсередини, який досвід буде корисним поширити по всій країні, а що є унікальним досвідом, тому що наша країна різноманітна і заслуговує на те, щоб українці почали більше подорожувати, знати більше і поважати один одного!